Ти думаєш, деревам не болить? Друк
Бібліотека дитяча - Шкільний ранець
10.09.2015 12:02
Ти думаєш, деревам не болить?
Ти думаєш, деревам не болить? 
Ти думаєш, в дерев немає серця?  Та чую я - з корінь до верховіть – 
Мій любий клен так жалібно трясеться... 
Ну, заспокойсь! Ти рану вже промив. 
Ще пройде дощ, і стане тобі краще!.. 
... Ішов хлопчина тут і гілку одломив. 
Таке ледащо, сам не знає нащо... 
До себе вабить лісова краса, 
Дерева небо прихиляють низько. 
Радіє все ...Але я бачив сам, 
Як ліс ридав, як плакали берізки. 
Від сліз беріз так солодко було 
тим сокопивцям, що не знають жалю, 
Що позабувши про добро і зло, 
Ножа встромляють в кору наче жало. 
Комусь повужчав шлях - і на пролом! 
Від лісу вже відрізано окраєць. 
Машини йдуть, неначе бурелом... 
Держись, дубки, тікай, сороко й заєць! 
Ти, хлопче мій, із лісом подружи, 
За дихання своє віддячуй. 
Залиш отут, в казковості стежин, 
В цій дивині, ти погляд свій гарячий. 
Трудом тяжким посаджено колись... 
Тепер тут медозбір - і повні чаша! 
Ти шапку скинь і низько поклонись, 
Бо ліс - це світлий храм. Святиня наша. 
Пливуть ліси... За ними ген степи... 
Ти в лісі задарма не зріж ялину. 
Природа скрізь одна. Гляди не наступи 
Ні на чебрець, ні на гнучку билинку. 
Твої онуки тут гулятимуть навкруг, 
Хай пройдуть і твоїм щасливим слідом. 
Хай їх ласкає ліс, хай їх голубить луг, 
Збережені навік дбайливим дідом!

Валентин Бичко

Оновлено 10.09.2015 12:11