Лаврентій Зизаній-Тустановський |
|
|
|
Туристичний інформаційний центр -
Туристам на замітку
|
11.04.2018 09:11 |

Лаврентій Зизаній-Тустановський – український педагог, поет, перекладач,церковний діяч, ХVII ст.
Зло є не навчитися читати. Читати й не розуміти слів. За науку моцно ся маймо и єден другого добродетельного працею переходьмо.
Життя
Брати Стефан і Лаврентій Зизаній походили з міщан с. Потемога на Галичині (тепер Нестеровського району Львівської області). Лаврентій здобув ґрунтовну освіту, але де саме – невідомо. Дослідники припускають, що він міг навчатись в Острозі, Львові або в Єзуїтському училищі в Ярославлі (Польща). Початок педагогічної діяльності Л. Зизанія пов'язаний із Львівською братською школою, де він викладав грецьку та церковно-слав’янську мови. У 1592 р. Лаврентія Зизанія Львівське братство відпустило для роботи в братській школі м. Брестія, а з 1595 р. став ректором Віленської братської школи. У 1612 р. Зизаній став священиком соборної церкви в м. Корці (тепер Рівненщина), в маєтку князя Іоакима Корецького. На заповіті Катерини Корецької, виданому в Корці 29 серпня 1618 року, підписався як "отець Лаврентій Зизаній-Тустановський, протопоп корецький". Перебуваючи тут, брав участь у підготовці до випуску книг Києво-Печерської друкарні. Десь у 1619 р. прибув до Києва, звідти у травні 1626 р. вирушив до Москви, аби видати свій Катехизис, де жив до лютого 1627 року. Видання Катехизиса (після полеміки з росіянами) не було здійснене; наклад книги майже весь був спалений. Після цього Зизаній повернувся до Києва, де у 1628 р. був учасником київського собору у справі Мелетія Смотрицького. Пізніше повернувся до Корця. На початку 1634 р. був ще живий. Автор літописних заміток Кирило Іванович із Замостя відзначив, що Зизаній "умер в Корцу, зкориговавши Біблію з грецкого до Даниила".
|
Оновлено 25.04.2018 13:26 |
Докладніше...
|
Туристичний інформаційний центр -
Туристам на замітку
|
05.10.2017 09:38 |
 Яръ туре Всеволод!Стаиши на борони, прищеши на вои стрелами,гремяши в шеломы мечи харалужными! («Слово о полку Игореве»)
 Іще на перших сторінках «Слова про Ігорів похід» гримлять об шоломи мечі харалужні - і це наш Харалуг дав цю назву. Село Харалуг так і манить своєю загадковістю. Перша писемна згадка про нього зафіксована в акті від 1623 року, коли „Харлукче” належало князю Карлові Корецькому і разом з „Большим Хручим” і Коловертами перейшло у заклад за 11700 польських злотих дворянці Павловичівні. Маємо кілька версій стосовно походження дивної назви. Місцеві жителі твердять, що „харалуг” – це „хороший луг”, тобто „багатий” (травами, лісом). Мовознавці у слові „харлукча” виділяють основу „харлукт”, що характеризує місцевість з бідними ґрунтами, лісоболотяну.
|
Оновлено 25.04.2018 13:27 |
Докладніше...
|
"Дім, де живе бібліотека" |
|
|
|
Туристичний інформаційний центр -
Туристам на замітку
|
03.09.2017 08:49 |
«Пізнай свій край, себе. Свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті» Г. Сковорода
Історія долі особистостей шляхетних родин міста, які лишили великий культурний спадок нашому краю, проте залишились маловідомими. Серед них родина Горчицьких та графські маєтності. 
Будинок Горчицьких, сучасний вигляд. Напроти Свято-Троїцького монастиря стоїть «славного колись роду» - будинок графів Горчицьких. На околиці міста Корець, над самим Брест-Литовським трактом, в кінці 18-го століття князем Любомирським був збудований палац, для всіх він відомий як будинок графів Горчицьких. Це - яскравий приклад ранньо -класицистичного стилю. Палац - одноповерхова будівля з двома флігелями.
|
Оновлено 06.10.2017 08:03 |
Докладніше...
|
|
|
|
<< Перша < Попередня 1 2 3 Наступна > Остання >>
|
Сторінка 2 з 3 |