Пошук Наші конкурси Написати нам листа Фотогалерея
м.Корець вул.Київська 45;   e-mail:korecbibl@meta.ua
 
Бібліотечний калейдоскоп

Ми працюємо:

З 9.00 до 18.00
Вихідний: субота

м.Корець,
вул.Київська, 45

Оголошення

У грудні відбудеться:
Година-реквієм «Світло згаслихзірок» (до Всесвітнього дня боротьбизіСНІДом);
Слайд – інформація «СНІД: знати, щоб жити» до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом;
Вернісаж творчості людей з особливими потребами «Світ душі на полотні»;
Літературний вечір «Сердцу всякому своя любовь…» (до 295 – річчя від д.н. Г. Сковороди);
Тиждень права:
- виставка-інформація «Право в нашому житті»;
- година спілкування «Закон: чому ми повинні його знати»;
Книжкова виставка «Три грані таланту Миколи Куліша» (до 125 – річчя від д.н. М. Куліша).

«Мечі харалужні» PDF Друк E-mail
Туристичні маршрути - Гостям міста
05.10.2017 09:38

Яръ туре Всеволод!
Стаиши на борони, прищеши на вои стрелами,
гремяши в шеломы мечи харалужными!
(«Слово о полку Игореве»)


Іще на перших сторінках «Слова про Ігорів похід» гримлять об шоломи мечі харалужні - і це наш Харалуг дав цю назву.
Село Харалуг так і манить своєю загадковістю. Перша писемна згадка про нього зафіксована в акті від 1623 року, коли „Харлукче” належало князю Карлові Корецькому і разом з „Большим Хручим” і Коловертами перейшло у заклад за 11700 польських злотих дворянці Павловичівні.
Маємо кілька версій стосовно походження дивної назви. Місцеві жителі твердять, що „харалуг” – це „хороший луг”, тобто „багатий” (травами, лісом). Мовознавці у слові „харлукча” виділяють основу „харлукт”, що характеризує місцевість з бідними ґрунтами, лісоболотяну.  Місцевість біля річки Вороб’ївки, що віками тече повз село, справді з густо зарослим лісом, а вона пробивалася через луки, де і добували болотяну руду. Тому розуміємо, чому наші пращури назвали поселення словом „Харалуг”, що згадується ще у всесвітньо відомому літературному творі „Слово о полку Ігоревім...”. Шість разів у поемі зустрічаємо іменник „харалуг” і прикметник „харалужний” для характеристики мечів, списів, бойових щитів.
Цікавим є той факт, що саме термін “харалужні мечі” (як і “шеломи латинські” та “папорзи” чи “паворзи”) автор “Слова” застосував для опису волинської дружини, яка справді могла мати на озброєнні мечі власного виробництва, виготовлені з криці майстерень Харалуга під Корцем (яка чи не єдина на теренах Русі придатна для виготовлення мечів, за дослідженнями В. Свитящука), та шоломи латинського типу (враховуючи тісні контакти князя Романа Мстиславича з  П’ястами і загалом Волині з Західною Європою). Подібна інформація, важлива для сучасника, аж ніяк не могла спасти на думку будь-якому автору ХVIII ст. Такі фантастичні збіги просто неможливі в природі.
За 1,5 км на схід від села Харалуг Корецького району, виявлене багатошарове поселення комарівської культури, могилянської групи раннього залізного часу та милоградської культури, які досліджувала у 1971 році Л. І. Крушельницька.
Згодом залізоробний район входив до володінь Дорогобузького князівства. Поселення Харалуг та оточуючі села знаходились поряд з досить жвавим сухопутним шляхом, який з’єднував Київ з Дорогобужем, Пересопницею, Володимиром-Волинським та іншими містами західних земель і країн Західної Європи. Це суттєво впливало на економічний розвиток даного району. Поселення Харалуг розташоване майже на межі двох природних зон України – Мішаних лісів та Лісостепу. Маючи таке географічне положення його населення успішно займалось сільськогосподарським виробництвом – рільництвом і тваринництвом. Сировиною для одержання заліза у мешканців Харалуга служили болотні, озерні та інші різновиди бурих залізняків (лімонітів), родовища яких концентруються навколо Харалуга. Достатньо назвати урочища Річечино, Підліски, де до сьогодення збереглись заглиблення, в яких видобували залізну руду. Залізо у Харалузьких домницях одержували способом прямого відновлення, який в літературі відомий як сиродутний. Він зробив цю місцевість центром виробництва заліза в Київській Русі. Саме харалузький метал використовувався для виготовлення зброї для дружинників.
Етимологія назви села Харалуг з’ясована не до кінця. Є різні міркування щодо цієї назви, зокрема дехто доводить її татарсько-монгольське походження. Проте загальновживані слова «Харалуг», «харалужна зброя», «харалужний метал» виникли в часи, коли про татаро-монголів у межах Київської Русі, особливо на Волині, ще не знали і не чули. У 1185 році відбувся похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців і битва на річці Каялі. Ця подія оспівана у визначному творі «Слово о полку Ігоревім». Оцінка металу «харалуг, харалужний» була у східно-слов’янських племен добре відома і загальновживана ще до появи татар. Ряд дослідників стверджує, що найвірогідніше назва «Харалуг» походить від відомої назви «каролінгська сталь».
Доказом того, що в давні часи в Харалузі було металургійне виробництво є сліди місцезнаходження металургійних шлаків, які лежать поблизу водойми місцевої річки. Річка протікає вздовж села і має назву Рудка, що ще раз підтверджує те, що для металургійного виробництва в селі майстри добували місцеву болотну руду.
У 1340 році після завоювання Волині литовсько-польськими військами виробництво металу не поновлювалось. Село Харалуг як залізо-виробничий центр припинило своє існування. В середині XV ст., в літописі з’являються спогади про харалужні списи, але далеко на сході від поселення. В ці часи на цій місцевості знову зароджується поселення, яке назване Харалугом, але його мешканці звичайні хлібороби.
Оновлено 05.10.2017 09:47
 

Безоплатна правова допомога

Електронний каталог

http://77.222.153.241:8080/cgi/WebIrbis3/Search1.exe?C21COM=Enter&I21DBN=WDB23

Наш блог

http://famelybookstreet.blogspot.com/

Фотоетюди

Пошук по сайту

Опитування

Як часто ви ходите в бібліотеку ?
 

Корисні посилання

Історична Волинь - електронна бібліотека, що формується фахівцями бібліотек і архівів краю

__________________

Відвідування

Flag Counter