Пошук Наші конкурси Написати нам листа Фотогалерея
?.?????? ???.???????? 45;   e-mail:korecbibl@meta.ua
 
???????????? ???????????

Ми працюємо:

З 9.00 до 18.00
Вихідний: субота

м.Корець,
вул.Київська, 45

Оголошення

У березні відбудеться:
- Літературна зустріч «Творчими  шляхами Т. Шевченка»;
- Фотоілюстративна виставка «Великому Кобзареві присвячується»;
- Екскурс у світ поезії «Поезія дарує нам красу». Літературний портрет Ліни Костенко (До 90-річчя від дня нар. Ліни Костенко);
- Екскурсія «Рівненщина в житті Т.Шевченка».
Як я став відмінником PDF Друк E-mail
Бібліотека дитяча - Шкільний ранець
03.10.2010 20:24

 

Ольга Бусенко


Я не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки. Вона навіть вважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я до цього ставлюся скептично. Але помічав, що коли Катя не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче собі, і її не викликають. Якось Катя сказала мені:

- Півнику (прізвище у мене таке), хочеш одержати одинадцять балів з української мови?

- Я реаліст, - відповів їй, - тому про таке й не мрію.

- А якщо я тобі допоможу? - не вгавала Мишка.

- Почаклуєш? - запитав я.

-  Авжеж, тільки ти повинен виконати усі мої умови. І якщо у твоєму щоденнику з'явиться одинадцятка, то віддаси мені свій брелок для ключів.

Я погодився. Бо впевнений, що швидше вся школа ходитиме на головах, ніж Леся Степанівна виведе в журналі навпроти мого прізвища одинадцять. Мишка загадала мені на завтра вивчити параграф 27 і розповісти їй. Наступного дня після уроків вона прискіпливо питала мене, ше й диктант примусила написати.

 

А в п'ятницю був урок української мови. Я, чесно кажучи, хвилювався і не насмілювався підняти руку. Допомогла Катя, вона весь час штовхала мене в бік, аж поки Леся Степанізна не запитала її:

- Мишко, ти хочеш до дошки?

- Ні, це не я, а Півник хоче.

- Ну що не, Півнику, йди відповідай, - сказала вчителька. І я пішов. Коли я розповідав, Леся Степанівна здивовано дивилася на мене. Потім сказала:

- Півнику, я приємно вражена і з задоволенням ставлю тобі одинадцять балів. Коли я сів за парту, Мишка одразу ж прошепотіла:

-   Віддавай брелок, ти обіцяв.

А я не сперечався.

Через кілька днів Мишка знову запитала мене:

- Одинадцять балів з історії хочеш?

- Це теж можливо? - засумнівався я.

- Авжеж! - відповіла Мишка впевнено.

І все повторилося. Я вивчив параграф з історії. Мишка перевірила, я одержав гарну оцінку. А потім почав отримувати одинадцятку за одинадцяткою.

Довелося віддати Мишці свій рожевий фломастер, гумку і ще багато чого. Зате в наступній чверті я став відмінником.

У чаклунство я не вірю, але пояснити те, що сталося, не можу. Спробуйте ви.


Оновлено 03.10.2010 20:28
 

Загадки

Стоїть бабуся над водою з червоною бородою, хто йде - не мине і за бороду скубне.

Відгадка

Двоє водять, двоє носять, а двоє тримають, якщо спіймають.

Відгадка

__________________

Цікаво знати

Легенди розповідають, що наші предки виготовляли взуття із загнутими носами, щоб при ходьбі не пошкодити трав’яний покрив.

Відвідування

Flag Counter