Пошук Наші конкурси Написати нам листа Фотогалерея
м.Корець вул.Київська 45;   e-mail:korecbibl@meta.ua
 
Бібліотечний калейдоскоп

Ми працюємо:

З 9.00 до 18.00
Вихідний: субота

м.Корець,
вул.Київська, 45

Оголошення

У червні відбудеться:
- Акція «Літо, книга і Я»;
- Бібліотечны розваги «В країні дитинства» до Дня захисту дітей;
- Виставка зелені «Чарує очі світ барвистий» (Зелений вернісаж);
- Інтернет – мандри «Україна – унікальна, Україна – надзвичай-на!»;
- Історико – правовий екскурс «Конституція України – оберіг державності і демократії» до Дня Конституції України.
Чудак Василь Борисович PDF Друк E-mail
Студія - Наші письменники
31.08.2015 11:18

Автобіографія
Василь Борисович Чудак народився 15 січня 1939 р. в с. Головниця, Корецького району в працьовитій селянській сім’ї. Дитинство проходило на хуторі Лубенець серед мальовничої природи. Батько, Борис Архипович з багатодітної сім’ї, загинув безвісті у 1944 році. Тому всі домашні господарські турботи лягли на плечі матері. Та й виховувати сина  довелося матері самій. Розповіді бабусі, дідуся, старожилів надихнули на творчість Василя. Писати почав ще з шкільних років. Здобув середню освіту, 17 років працював в меліорації екскаваторником. Потім в рідному колгоспі. Разом з дружиною виховували двох синів. 1987 рік. Тяжка хвороба. Лікувався в Києві, обласній лікарні м.Рівне. Став інвалідом ІІ групи загального захворювання. Стільки пережито, передумано. Невпевненість, іскорка віри і холодні нотки відчаю. А те, що відбулося у душі, вихлюпнулось, вирвалось та висвітлилось у поезіях: печальних і світлих, чуттєвих і веселих. З Божою допомогою та завдяки поезії вдалось залишитись активним у життєвому руслі. Твори Василя Борисовича – не просто рифмовані рядки, це – згусток почуттів, виражених словами поезії.
Шановний читачу! Якщо хоч одна строфа, написана мною, торкнеться струн вашої душі і вони забринять – це для мене велика радість.
Ваш Василь Чудак

Націоналісти
(відродження нації)

В брехні жить і в злиднях – немає терпіння
І владу штурмує нове покоління.
Окрилені духом, щити дерев’яні
У наступи всі, хто стояв на Майдані.
У них, безробітних, кидали гранати,
Стріляли в них снайпери і автомати.
Каліцтва і смерті їх не зупинили.
Вони молоді ще, всі жити хотіли
Хлопці із рівного, Львова, Волині,
Більш сотню хоронять по всій Україні.
І влада злодійська страшенно злякалась,
Відразу у «старшого брата» сховалась.
Ця влада – шестірка у «старшого брата»
Ми знали – нас жде неминуча розплата.
За те, що не стали ми знов на коліна,
Не стала рабинею вся Україна
Він мстить буде в супереч глузду й закону.
В нас армія стала на захист кордону.
Розвалена армія – гола і боса.
Спитайте в танкіста, солдата, матроса.
Немає чим танка танкіст заправляти,
Немає солдат чим себе прикривати.
В них звична одежа – не бронежилети,
У них замість касок – армійські кашкети.
По них з мінометів, із смерча і града
Посунула путінська чорна армада.
Втрачаєм коханих, хто батька, хто сина.
На захист устала уся Україна.
Із гіркотою сказати я мушу
Труїли щоденно наш мозок і душу.
Найбільший нащ ворог – кричать комуністи –
Наш прапор, герб з гімном, земля Україна.
Ми в радості й горі – єдина родина
Це жовто – блакитна уся Україна.
За це ми боролись і бога просили,
За це нас мільйони лягло у могили.
Загиблих за волю забути негоже,
Ми вистоїм! Бог нам і світ допоможе.


Роковини «Небесної сотні»

Народила Україна – мати
Правдолюбних дочок і синів.
Духом їх незламним наділила,
Не дала посад їм і чинів.
Настав час – послала на майдани
Відновить, відстоять, захищать
Втоптаних у грязь несамовито
Заповідей Божих благодать.
Безоружних били їх стріляли
Кровожадні слуги Сатани.
Вбитих, покалічених втрачали
Та не зупинилися вони.
Вбивці утікали за кордони,
Поховались в нори до пори.
Майорать у душах українців
Неньки України прапори.
Діти ці змінили Україну,
Всім відкрили тої влади суть.
Хто поліг у ті дні на Майдані
«Сотнею небесно» зовуть.
Пройшов рік. На площі поминаєм,
А над ними в небі голуби,
Може то їх душі прилетіли
До людей, що моляться в журбі?
З нами тут лише один священик,
Лише одній церкві це болить.
Нас усіх оця земля ростила,
Неба усміхалася блакить.
Скільки є церков лише у Корці,
В кожній позолота, красота.
То чому до болю українців
В нас така байдужість, глухота?
Не діждетесь ви благословення
Катової правої руки.
Нищити нещадно Україну
Він благословив уже полки.
Українців тисячі убито,
Серед них і діточки малі.
Для його немає Бога в небі,
Тільки той, що поруч у Кремлі.
Дух Майдану синам помагає
Вистоять на Сході, у війні.
Дух майдану нам очистив землю
Неначе перші зливи весняні.
І душа розкрилась наче квітка
Під весняні трелі солов’я,
У річницю подвигу Майдану
В жалобі Кореччина моя.
Власними піснями поминає
Всіх героїв тих кривавих днів.
Ті пісні у душах народились
Хліборобських дочок і синів.
Пісня ця душевну гоїть рану,
Материнську висушить сльозу,
Заспокоїть і відновить сили,
Допоможе йти через грозу.
Хлібороби це коріння роду
Нині є і завжди так було.
Не здолати мій народ, у нього
В коренях цілюще джерело.

 

Оновлено 31.08.2015 11:50
 

Безоплатна правова допомога

Електронний каталог

http://77.222.153.241:8080/cgi/WebIrbis3/Search1.exe?C21COM=Enter&I21DBN=WDB23

Наш блог

http://famelybookstreet.blogspot.com/

Фото етюди

Пошук по сайту

Опитування

Як часто ви ходите в бібліотеку ?
 

Корисні посилання

Історична Волинь - електронна бібліотека, що формується фахівцями бібліотек і архівів краю

__________________

Відвідування

Flag Counter