Пошук Наші конкурси Написати нам листа Фотогалерея
м.Корець вул.Київська 45;   e-mail:korecbibl@meta.ua
 
Бібліотечний калейдоскоп

Ми працюємо:

З 9.00 до 18.00
Вихідний: субота

м.Корець,
вул.Київська, 45

Оголошення

У жовтні відбудеться:
- Літературна розвідка «Поет-філософ, правдолюб і мрійник» (До120-річчя В.Поліщука);
- Виставка-портрет «Я завжди там, де біль і гнів мого народу» (До 75-річчя В.Яворівського);
- Урок історичної пам’яті «Ми українці – козацького роду нащадки»;
- Віртуальний серпантин «Козацькій славі жити в віках» (до Дня захисника України);
- Хроніко-документальна експозиція «Ніколи не згасне пам’яті вічний вогонь» (До Дня визволення України від фашистських загарбників);
- Відеогід «Вони творили Перемогу» (до Дня визволення України від німецько – фашистських загарбників).
Собко Надія PDF Друк E-mail
Студія - Творчість читачів

Народилась в місті Корець в 1993 році. Писати почала у вісім років. Перші римовані рядочки спали на думку самі, і на світ з’явився перший віршик.Далі вірші з’являлися один за одним. Хай маленькі, хай не такі вже й досконалі, але власні.Пояснити , звідки у неї дар до поетичного слова не може. Вона говорить: Просто хочу і пишу. А , може, пишу, бо давня мрія стати поеткою не дає мені спокою. Для неї взірцем в усьому завжди була Леся Українка. Її поезії близькі Надії та зрозумілі. Її вірші – це її ставлення до світу.

Маю все

У житті маю все –

І нічого не маю.

Маю ще один день,

Та й його не тримаю.

Маю світ-дивосвіт,

І від щастя аж млію.

Маю всього багато,

І про більше не мрію.

Я живу – і щаслива

Це і все, і нічого.

Маю те, що я маю,

І дякую Богу!!!

 

Леся Українка

Вона – донька фантазії,

Що мала сильну «зброю»:

Співучу рідну мову

Робила чарівною.

Слова дуже майстерно

Лягали під перо

І завжди сподівались

«Contra spem spero!»

 

Під приступом хвороби

Писала свої твори.

І хоч страждала дуже

Не плакала ніколи.

 

«Хто вам сказав, що я слабка…»

Писала немічна рука,

І поправляючи листка

Іще додала три рядка.

 

І хоч життя таке коротке,

На світі цьому прожила

Та провела усі ці роки

Писавши спадок, як могла.

 

І знала, що ніколи не забудуть

А ні її, а ні віршів

І завжди памятати будуть,

Не пошкодують добрих слів.

 

Її слова щоденно повторяю.

Люблю її і в памяті тримаю,

А ще для всіх я ще раз нагадаю:

«Я в серці маю, те що не вмирає…»

 

Оновлено 28.05.2015 11:24
 

Безоплатна правова допомога

Електронний каталог

http://77.222.153.241:8080/cgi/WebIrbis3/Search1.exe?C21COM=Enter&I21DBN=WDB23

Наш блог

http://famelybookstreet.blogspot.com/

Фотоетюди

Пошук по сайту

Опитування

Як часто ви ходите в бібліотеку ?
 

Корисні посилання

Історична Волинь - електронна бібліотека, що формується фахівцями бібліотек і архівів краю

__________________

Відвідування

Flag Counter