Пошук Наші конкурси Написати нам листа Фотогалерея
м.Корець вул.Київська 45;   e-mail:korecbibl@meta.ua
 
Бібліотечний калейдоскоп

Ми працюємо:

З 9.00 до 18.00
Вихідний: субота

м.Корець,
вул.Київська, 45

Оголошення

У липні відбудеться:
- Акція «Запрошує літній  читальний зал»;
- Виставка-знайомство «Королева французького роману» (до 215-ї річниці від д.н. Жорж Санд);
- Етно - туристичний екскурс «Кожен край на Івана Купала має свій звичай»;
- Презентація літературної подорожі «Культурні перлини української землі»;
- Відео – перегляд «Кореччина туристична»;
- Презентація виставки  «Православна моя Україна» (до Дня хрещення Київської Русі).
Туристам на замітку


Кореччина гостинно запрошує PDF Друк E-mail
Туристичний інформаційний центр - Туристам на замітку
14.03.2019 09:28
На теренах Кореччини проводиться ряд фестивалів, районних свят та конкурсів і лише фестиваль народної творчості  ,,Зелене Купало в літо упало” має статус обласного   і безперервно проводиться  15 років поспіль.
Традиційно він проходить на  початку липня  місяця,  на березі річки Корчик і має на меті популяризувати  українську культури, автентичні народні промисли, звичаї та  традиції.
Географія учасників досить широка – це професійні, аматорські  колективи та народні умільці Корецького району, Рівненської та сусідніх їй областей - Житомирської і Хмельницької, Тернопільської, Волинської, Львівської, Київської, Вінницької, Черкаської, колективи з Луганської області.  
Корецький район підписав угоду про співпрацю  у сфері культури з Білокуракинською та Новоайдарською райдержадміністраціями, тому вже два роки поспіль  музичні  колективи представляють творчість східного регіону України,  чим зближують єдність Сходу та Заходу.
08 липня   2018 року в рамках проведення   обласного відкритого фестивалю народної творчості ,,Зелене Купало в літо упало”  вперше  відбулося плетіння  представниками офіційних делегацій та творчих колективів символічного вінка ,,Миру, дружби та добра”.
Окрасою свята є імпровізовані обійстя „Гостинна  Кореччина запрошує”,   які розміщуються на березі річки Корчик і  проводять свою презентацію  під час проведення районного конкурсу  ,,Краща агросадиба” – презентація   побуту, місцевих традицій  та  страв.
Цей фестиваль здобув широкої популярності та розголосу, створив позитивний резонанс серед аматорів і професійних митців не тільки Рівненської області, а й далеко за її межами.
З кожним роком інтерес до фестивалю зростає.  Концертні виступи учасників фестивалю відвідує до семи тисяч жителів з різних куточків України та ближнього зарубіжжя.  
Корецькою районною державною адміністрацією було порушено клопотання перед управлінням культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації про надання обласному фестивалю народної творчості  ,,Зелене Купало в літо упало” статусу   Всеукраїнського. І як наслідок, Міністерством культури України обласному фестивалю народної творчості  ,,Зелене Купало в літо упало”  надано статус Всеукраїнського, що сприятиме  подальшому збереженню народних традицій, відновленню кращих зразків місцевого фольклору, відтворенню та популяризації  народних звичаїв, традицій та обрядів, встановленню творчих стосунків між аматорами областей України та країн зарубіжжя.
Всеукраїнський фестиваль  народної творчості  ,,Зелене Купало в літо упало” в цьому році планується провести 12-14 липня.
Оновлено 14.03.2019 09:30
 
«Я, Споручниця грішних до Свого Сина…» PDF Друк E-mail
Туристичний інформаційний центр - Туристам на замітку
25.04.2018 13:21

Чудотворний образ Богородиці «Споручниця грішних» є головною святинею і душею Корецького жіночого монастиря ще з XVII століття. До ХVІІ століття вона була родовою іконою  корецьких князів. Ікона була привезена або з султанської Туреччини, або прямо з Риму. За переказами, до неї молилась свята преподобна Марія Єгипетська в єрусалимському храмі. Її називали “благодатною”, бо, за молитвами перед нею, Матір Божа постійно посилала свою допомогу княжій родині. У 1622 році турки взяли в полон останнього з православних Корецьких князів, Самуїла. Його брат, Іоанн, опинившись без підтримки та опори, проявив малодушшя – перейшов у католицьку віру, прийняв ім’я Ян-Карл та передав новозбудовану частину Корецької обителі монахам-францисканцям. Новоспечені «брати у Христі», католики-єзуїти, підбили князя винести зі свого родового замку православні святині – плащаницю Богородиці та ікону Божої Матері «Споручниця грішних». Чи то Господь зглянувся на молитви сестри Корецьких князів, Серафими, ігумені місцевої жіночої обителі, чи сам Ян-Карл проявив здоровий глузд, але у 1622 році, у четвер після святої П’ятидесятниці, Хресною ходою ці святині були перенесені у Корецький монастир. Та навіть молитви сестри-ігумені не вберегли брата, який зрадив православну віру, від кари Божої: Всевишній не дав Яну-Карлу нащадків, і рід Корецьких князів на ньому перервався.А, починаючи з 1622 року, на четвертий день після Трійці було встановлено святкування на честь образу Матері Божої “Споручниця грішних”.На іконі Божа Матір зображена з Богонемовлям-Христом на лівій руці, Який обома руками тримає Її десницю. Написана на дерев’яній дошці, свою теперішню назву святиня отримала від віршованого напису на окладі «Аз споручница грешных к Моему Сыну: Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну; да тии, иже радость выну Мне приносят, радоватися вечне через Меня испросят».

Оновлено 25.04.2018 13:25
Докладніше...
 
Лаврентій Зизаній-Тустановський PDF Друк E-mail
Туристичний інформаційний центр - Туристам на замітку
11.04.2018 09:11

Лаврентій
Зизаній-Тустановський –
український педагог, поет,
перекладач,церковний
діяч, ХVII ст.

 

Зло є не навчитися читати. Читати й не розуміти слів.
За науку моцно ся маймо и єден другого добродетельного працею 
переходьмо.

Життя

Брати Стефан і Лаврентій Зизаній походили з міщан с. Потемога на Галичині (тепер Нестеровського району Львівської області). Лаврентій здобув ґрунтовну освіту, але де саме – невідомо. Дослідники припускають, що він міг навчатись в Острозі, Львові або в Єзуїтському училищі в Ярославлі (Польща). Початок педагогічної діяльності Л. Зизанія пов'язаний із Львівською братською школою, де він викладав грецьку та церковно-слав’янську мови. У 1592 р. Лаврентія Зизанія Львівське братство відпустило для роботи в братській школі м. Брестія, а з 1595 р. став ректором Віленської братської школи.  У 1612 р. Зизаній став священиком соборної церкви в м. Корці (тепер Рівненщина), в маєтку князя Іоакима Корецького. На заповіті Катерини Корецької, виданому в Корці 29 серпня 1618 року, підписався як "отець Лаврентій Зизаній-Тустановський, протопоп корецький". Перебуваючи тут, брав участь у підготовці до випуску книг Києво-Печерської друкарні. Десь у 1619 р. прибув до Києва, звідти у травні 1626 р. вирушив до Москви, аби видати свій Катехизис, де жив до лютого 1627 року. Видання Катехизиса (після полеміки з росіянами) не було здійснене; наклад книги майже весь був спалений. Після цього Зизаній повернувся до Києва, де у 1628 р. був учасником київського собору у справі Мелетія Смотрицького. Пізніше повернувся до Корця. На початку 1634 р. був ще живий. Автор літописних заміток Кирило Іванович із Замостя відзначив, що Зизаній "умер в Корцу, зкориговавши Біблію з грецкого до Даниила".

Оновлено 25.04.2018 13:26
Докладніше...
 
Корецький замок PDF Друк E-mail
Туристичний інформаційний центр - Туристам на замітку
06.10.2017 12:54

«Изяслав …перешед Горину и ту ста на Хортии и оттоле же поиде ко Коречьску. И корчане же вышедше с радостью и поклониша ему… » Так Іпатіївський літопис під 1150 роком вперше згадує Корець у зв’язку походом великого князя Із’яслава в часи міжусобної війни з володимиро-суздальським князем Юрієм Долгоруким.

Оновлено 25.04.2018 13:26
Докладніше...
 
«Мечі харалужні» PDF Друк E-mail
Туристичний інформаційний центр - Туристам на замітку
05.10.2017 09:38

Яръ туре Всеволод!
Стаиши на борони, прищеши на вои стрелами,
гремяши в шеломы мечи харалужными!
(«Слово о полку Игореве»)


Іще на перших сторінках «Слова про Ігорів похід» гримлять об шоломи мечі харалужні - і це наш Харалуг дав цю назву.
Село Харалуг так і манить своєю загадковістю. Перша писемна згадка про нього зафіксована в акті від 1623 року, коли „Харлукче” належало князю Карлові Корецькому і разом з „Большим Хручим” і Коловертами перейшло у заклад за 11700 польських злотих дворянці Павловичівні.
Маємо кілька версій стосовно походження дивної назви. Місцеві жителі твердять, що „харалуг” – це „хороший луг”, тобто „багатий” (травами, лісом). Мовознавці у слові „харлукча” виділяють основу „харлукт”, що характеризує місцевість з бідними ґрунтами, лісоболотяну. 
Оновлено 25.04.2018 13:27
Докладніше...
 
<< Перша < Попередня 1 2 Наступна > Остання >>

Сторінка 1 з 2

Безоплатна правова допомога

Електронний каталог

http://77.222.153.241:8080/cgi/WebIrbis3/Search1.exe?C21COM=Enter&I21DBN=WDB23

Наш блог

http://famelybookstreet.blogspot.com/

Фотоетюди

Пошук по сайту

Опитування

Як часто ви ходите в бібліотеку ?
 

Корисні посилання

Історична Волинь - електронна бібліотека, що формується фахівцями бібліотек і архівів краю

__________________

Відвідування

Flag Counter